Многие отказываются от покупки поликарбоната, вспоминая помутневшие и потрескавшиеся навесы «как у соседа» или желтые в крапинку остановки общественного транспорта. Давайте разберемся, почему это происходит и почему качественный материал ведет себя иначе.
Миф: «Любой пластик желтеет через 3 года»
Реальність: Полікарбонат руйнується не від часу, а від жорсткого ультрафіолету (УФ-променів). Якщо на аркуші немає спеціального захисного шару, сонце буквально «випалює» полімер, роблячи його тендітним та каламутним.
Як правильно: Якісний матеріал має шар УФ-захисту, нанесений методом співекструзії (він вплавлений у поверхню). Такий листок не жовтіє 15–20 років.
Помилка №1: Монтаж «не тією» стороною
У большинства листов сотового и профилированного поликарбоната защита нанесена только с одной стороны. На заводе её помечают цветной пленкой с надписями. Если монтажник перепутает стороны и положит лист защитой вниз — материал «сгорит» под солнцем за пару сезонов.
Ошибка №2: Покупка материала «эконом-класса»
В дешевых листах УФ-защиту добавляют просто в массу при плавке. Этого недостаточно для уличных конструкций. Солнце быстро пробивает такую слабую защиту.
Рада: Вибирайте тільки сертифікований матеріал, виготовлений з первинної сировини та на європейських лініях виробництва. На ньому завжди є маркування, що вказує на наявність та товщину захисного шару.